Закон і Бізнес N27/2020. Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N28 (1482). 11 – 17 липня 2020 року.

У судах усе голосніше говорять про проблему дефіциту кадрів, але вирішити її наразі нікому, бо немає Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Водночас в Уряді вже готуються до нового адміністративно-територіального поділу. Отже, не довівши до кінця одну оптимізацію, там запланували нове укрупнення органів влади на місцях, включаючи суди. Про це йшлося у черговому випуску програми «Погляд Фазекоша», який було присвячено розмові із головою Закарпатського апеляційного суду Ганною ФАЗИКОШ.

Нещодавно Президент започаткував нове професійне свято — День митника України. До цього моменту відбулися негативні зміни як у керівництві, зокрема звільнення голови Державної митної служби, так і в законодавстві. Тому редакція «ЗіБ» вирішила поспілкуватися з головою комітету з митного та податкового права Національної асоціації адвокатів України, адвокатом, д.ю.н. Яковом ВОРОНІНИМ та запитати в нього, чи варто бізнесу готуватися до найгіршого.

Під час зустрічі з правниками голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський розповів, чому восени буде гаряче та яких реформ очікувати від Зе-команди. Зокрема, правоохоронний блок будуть реформувати в ході місцевих виборів. Докладніше про це — у статті «Норми реформи».

Кожний громадян очікує, що може покластися на судові рішення в подібних справах і, таким чином, передбачити юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності. Проте замість забезпечення єдності практики Верховний Cуд нерідко сам виступає джерелом її невизначеності та суперечливості. Які наслідки невідкриття постанови про призначення прокурора (слідчого), у матеріалі «Полярність «верховних» поглядів» адвокат ОЛЕКСАНДР ГОТІН.

Представники урядів кількох держав провели масштабну зустріч, яка ще рік тому була б неможливою у форматі онлайн. Й українському Уряду довелося встати на килимок та відповідати на запитання європейських донорів та суспільства про ефективність своєї роботи. Докладніше про це, читайте у матеріалі «Неможлива форма».

Провівши багато часу на лікарняному, жінка запустила роботу. Невдоволені громадяни, котрі прагнули справедливості, а натомість отримали чекання, переконали дисциплінарний орган, що слабке здоров’я — не підстава для невиконання обов’язків. Про те, як суддя стала об’єктом скарг, читайте у матеріалі «Невдалий рік».

Нині пересічний громадянин формує враження про діяльність суддів та працівників апарату найчастіше із ЗМІ. А основні ситуації, що є привабливими для висвітлення, стосуються резонансних справ та корупційних скандалів. Чи можна припустити, що за таких умов люди, які жодного разу не стикалися зі здійсненням правосуддя, будуть неупередженими? Питання видається більш риторичним, аніж дискусійним. Та чи можна вимагати від судів максимальної віддачі, при цьому не забезпечуючи їхніх мінімальних потреб? На ці питання відповіла прес-секретар

Добровеличківського районного суду Кіровоградської області МАРИНА ОСАДЧА у статті «Перманентність змін у хаосі реформ».

Не так давно на законодавчому рівні були закріплені процесуальні фільтри для касаційних судів. А чи існують такі фільтри в кримінальних провадженнях та як вони застосовуються на практиці?  Відповід на цуе питання, знайдете у матеріалі «Позовному спаму — бій».

Спроби Верховної Ради посилити відповідальність за нетверезе кермування призвели до того, що криміналізація такого діяння залишилася залякуванням для водіїв. Адже набув чинності закон, що повертає таке діяння до категорії адміністративних проступків. Чому ВР передумала визнавати «нетверезе» водіння кримінальним проступком у статті «Знизити градус», пояснив адвокат Адвокатського об’єднання «АФ «Олег Рачук» ОЛЕКСАНДРА БУРГАЙ.

Ми живемо в епоху, коли інформація знецінюється у зв’язку з тим, що вона стає легкодоступною. Людину-енциклопедію замінили смартфон і Вікіпедія. Проте й досі випробуванням залишається спроба реалізувати своє право на доступ до публічної інформації… Аж такої публічної, що її чомусь немає у відкритих джерелах. Докладніше про доступ до публічної інформації, читайте у матеріалі «Усіх — в архів!».

Уряд України, як і більшості країн світу, не встигає підлаштовувати регуляторне законодавство під динаміку цифрової сфери. І рівнятися на умовний «приклад розвинутих країн» тут дуже складно. Утім, уже не перший рік в Україні вживаються заходи щодо регуляції сфери обігу віртуальних активів —

основного інструменту цифрової економіки. Тепер запропоновані два чергові варіанти їх законодавчого регулювання. Як віртуальні активи можуть матеріалізуватись у цивільному обігу у статті «Майно цифрової форми», розповів адвокат АО Credence СЕРГІЙ ГОЛОВКО.

Було б непогано, якби до деяких нових інструментів, що з’являються в українському законодавстві, додавалася ще й детальна інструкція щодо їх використання. Але на практиці виходить, що норми починають збирати пил на поличках, бо «невідомий агрегат» було розроблено в Європі, зібрано в Україні, а посібник з експлуатації містить суцільні ієрогліфи… Навіщо Україні інститут фідуції, який поки що залишається фікцією, дізнаєтесь у статті «Лежачі норми».

Корупція як королева всіх українських проблем, які заважають втілити в життя «американську мрію», почала ввижатись усюди. І навіть квіти на день народження можуть стати майстерним засобом усунення з посади. Втім, є можливість запобігти негативним наслідкам, якщо передбачити фінансову дієту та анонімні повідомлення. Докладніше про антикорупційний комплаєнс, читайте у статті «Міністерство тяганини».

Стягнення аліментів — одна із найбільш болючих проблем у сфері виконання судових рішень. Вона нібито лише ілюструє відсутність порозуміння між батьками, але насправді віддзеркалює глобальні проблеми усієї країни і тих, хто жодним чином не пов’язаний зі сплатою аліментів.  Докладніше про борги по аліментам — у статті «Аліментарно, Ватсоне!».

Закон і Бізнес