Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судова влада України
ДСАУ доручили забезпечити рівень оплати праці трудівників судової системи на рівні, не нижчому, ніж у 2018 році. Такий висновок зробила РСУ у рішенні №19, текст якого друкує «Закон і Бізнес».
Рада суддів України
Рішення
19 квітня 2019 року м.Київ №19
Щодо оплати праці працівників апарату судів
На законодавчому рівні питання оплати праці є ключовими в системі соціально-трудових відносин. Рівень трудових доходів, насамперед розмір заробітної плати, є одним з основних показників ефективності соціально-економічної політики держави, а також реалізації права людини на гідне життя в суспільстві.
Так, відповідно до положень ст.43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.48 Основного Закону кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної декларації
прав людини, яка затверджена Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне існування людини, її самої та її сім’ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Частина 1 ст.6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, що ратифікований Україною в 1973 році, регламентує, що держава визнає право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки для забезпечення цього права.
Статтею 150 закону «Про судоустрій та статус суддів» установлено, що оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої раді правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Відповідно до ст.50 закону «Про державну службу» держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з:
1) посадового окладу;
2) надбавки за вислугу років;
3) надбавки за ранг державного службовця;
4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;
5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;
6) премії (у разі встановлення).
Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів під час підготовки проекту закону про державний бюджет на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів, а також виходячи з того, що мінімальний розмір посадового окладу групи 1 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше від 7 мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.
Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути меншою від двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ч.3 ст.51 закону «Про державну службу»).
Питання оплати праці працівників державних органів урегульовані постановою КМ від 24.05.2017 №358 зі змінами та доповненнями, якою встановлено Схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці.
Постановою КМ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» від 6.02.2019 №102 викладено в новій редакції схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці, затверджену постановою КМ «Деякі питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя» від 24.05.2017 №358, і встановлено нові розміри посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці у 2019 році.
При цьому Рада суддів зауважує, що особливістю оплати праці держслужбовців є саме те, що розмір основної заробітної плати залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з тим відповідно до п.8 «Прикінцевих положень» закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та вищезазначеної постанови КМ від 6.02.2019 №102, у 2019 році під час визначення посадових окладів та заробітної плати, грошового забезпечення працівників держорганів застосовується прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб станом на 1.01.2018, який становить 1762 грн., тоді як станом на 1.01.2019 прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб, становить 1921 грн.
Також Рада суддів наголошує на тому, що визначені постановою КМ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» від 6.02.2019 №102 коефіцієнт до мінімального розміру посадового окладу для держслужбовців судів, органів та установ системи правосуддя за 9 групою оплати праці становить коефіцієнт 1, що не забезпечує достатній рівень оплати праці таких державних службовців та значно звужує право таких працівників апарату на отримання гідної оплати праці.
Ситуація, яка склалася на теперішній час, призводить до того, що рівень оплати праці працівників апарату суду не забезпечує належний рівень їхнього життя, суперечить вимогам часу і, найголовніше, неспівмірний тій відповідальності, яку несуть держслужбовці під час виконання своїх службових обов’язків та, як наслідок, призводить до звільнення кваліфікованих кадрів.
Водночас, за інформацією, отриманою РСУ від ДСАУ, законом «Про державний бюджет України на 2019 рік» видатки на оплату праці ДСАУ за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ системи правосуддя» передбачені по загальному фонду бюджету в сумі 8814,9 млн грн., у тому числі видатки для виплати суддівської винагороди заплановані в сумі 4933,9 млн грн.
При цьому наявний дефіцит планових призначень на оплату праці, який становить 1612,7 млн грн., а з нарахуваннями на оплату праці — 1967,5 млн грн.
Отже, фінансування витрат на оплату праці,
яке передбачено та затверджено законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік», не враховує збільшення оплати праці суддів та призводить до критичної ситуації, яка склалася у сфері оплати праці працівників апарату суду, адже саме заробітна плата є основним джерелом доходів держслужбовців.
Вирішення зазначеної проблеми ДСАУ планує шляхом збільшення видатків на оплату праці з нарахуваннями за рахунок понадпланових надходжень судового збору до спеціального фонду з урахуванням його невикористаного залишку на початок року.
Така ситуація є тимчасовими заходами та не вирішує проблему в цілому.
У висновку Консультативної ради європейських суддів Ради Європи №21 «Запобігання корупції серед суддів», зазначено: компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії. Адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи. Це також є важливими гарантіями проти корупції в судових органах.
Питання необхідності належних умов для функціонування судової системи (фінансування та матеріальне забезпечення), як гарантії незалежності судів, не оминув увагою і Конституційний Суд у низці своїх рішень — від 24.06.99 №6-рп/99; від 20.03.2002 №5-рп/2002; від 11.10.2005 №8-рп/2005; від 3.06.2013 №3-рп/2013); від 8.06.2016 №4-рп/2016; від 4.12.2018
№11-р/2018.
Крім того, з 1.01.2019 набрав чинності абз.4 ч.3 ст.50 закону «Про державну службу», з якого вбачається, що загальний розмір премій, передбачених п.2 цієї частини, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30% фонду його посадового окладу за рік.
З огляду на вищенаведене в умовах триваючої судової реформи, яка поклала на працівників апарату судів додаткове надмірне навантаження, пов’язане зі значною кількістю справ та матеріалів, що надходять до судів, з метою збереження досвідченого кадрового потенціалу судової системи, питання гідної оплати праці є невід’ємним правом кожної особи, а особливо працівників апарату судів, у зв’язку з чим вони потребують термінового вирішення.
Частиною 2 ст.19 Конституції передбачено, що органи держвлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
За приписами ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» РСУ є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів. РСУ організовує виконання рішень з’їзду суддів та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання з’їзду суддів.
Пунктом 2 положення про РСУ встановлено, що Рада вирішує питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя. Рада має
сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
У зв’язку з вищевикладеним РСУ вважає за необхідне доручити ДСАУ проаналізувати можливість внесення змін до чинного законодавства, яке регулює питання оплати праці держслужбовців, які працюють в апаратах судів, у 2019 році; забезпечити рівень оплати праці працівників судової системи на рівні, не нижчому 2018 року, і за результатами ІІ кварталу надати РСУ деталізовану інформацію стосовно середньої заробітної плати таких працівників, а також поінформувати щодо здійснених заходів із цього питання.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету РСУ з питань статусу суддів, дотримання прав працівників судів Діброви Г.І. відповідно до ч.8 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про РСУ, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів 16.09.2010 (зі змінами), Рада суддів
ВИРІШИЛА:
1. Доручити ДСАУ, як головному розпоряднику бюджетних коштів, забезпечити рівень оплати праці працівників апарату судів на рівні не нижчому, ніж у 2018 році.
2. Запропонувати ДСАУ поінформувати РСУ про виконання п.1 за результатами роботи у ІІ кварталі 2019 року, у тому числі щодо розміру середньої заробітної плати працівників апарату судів у розрізі регіонів.
3. ДСАУ обґрунтувати необхідність унесення
змін до закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та постанови КМ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» від 6.02.2019 №102:
у частині визначення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який не може бути меншим від двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня поточного календарного року;
збільшення відповідних коефіцієнтів задля підтримання гарантованого Конституцією та законом «Про державну службу» рівня оплати праці державних службовців у судах.
Голова О.ТКАЧУК
Джерело:«Закон і Бізнес»
_03_03.png)
