Про ЄСІТС, «Електронний суд» та обов’язкову відеофіксацію

Заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» пояснив проблемні питання, що виникають у судах у зв’язку з обов’язковою відеофіксацією, а також розповів, коли почне повноцінну роботу Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Бесіду вела Наталя Мамченко,
«Судово-юридична газета»

Щодо відеофіксації

З 1 січня 2019 р. набрали чинності зміни до ч. 5 ст. 27 КПК. Згідно з нововведеннями, під час судового розгляду та у випадках, передбачених КПК, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписуючих технічних засобів. Офіційним записом судового засідання вважається лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК. Ця новела викликає неабияке занепокоєння суддівської спільноти, оскільки, як виявилося, далеко не всі суди мають можливості для повної реалізації вимог КПК щодо фіксації засідань у кримінальних провадженнях. У судах скаржаться на низьку якість роботи обладнання, брак дисків, залів тощо.

— Сергію Петровичу, як вирішується ця проблема? Чи робилися заздалегідь розрахунки щодо всього необхідного для реалізації нововведень судами? Скільки судів уже забезпечені всім необхідним?

— Питання щодо забезпечення судів технічними засобами фіксування судового процесу з можливістю відеозапису судового засідання вирішується ДСА України протягом останніх кількох років. Так, ще у 2016 р. за результатами проведення відкритих торгів було придбано першу партію технічних засобів фіксації судового засідання з можливістю записування та відтворення звуку й зображення. Разом із цим обладнанням ДСА України було передано право на встановлення та використання в судах необмеженої кількості ліцензій програмного забезпечення «Акорд» з можливістю фіксування судового процесу в режимі звуко- та відеозапису.

З метою використання цієї програми ДСА України всім судам доручено забезпечити її встановлення на всіх наявних у судах технічних засобах фіксації судового процесу (ТЗФСП), а також забезпечити придбання нових ТЗФСП із подальшим встановленням на них зазначеного програмного забезпечення. При цьому для можливості ПЗ «Акорд» здійснювати функцію відеозапису територіальним управлінням ДСА України та судам доручено протягом 2016–2018 рр. забезпечити доукомплектування наявних у судах ТЗФСП необхідним для цього обладнанням (камерами, платами відеозахвату тощо).

Крім цього, для забезпечення судів новими ТЗФСП та обладнанням з можливістю відеозапису до розпорядників бюджетних коштів доведено типові технічні характеристики ТЗФСП, їм надано детальні рекомендації щодо порядку заміни існуючого в судах програмного забезпечення звукозапису судового засідання на ПЗ «Акорд».

За оперативними даними, на сьогодні забезпеченість місцевих та апеляційних судів технічними засобами фіксації складає 4880 одиниць, що становить 83% від штатної чисельності суддів та дає змогу здійснювати звукозапис у всіх наявних залах судового засідання (3117 залів). Із зазначеної кількості ТЗФСП в загальних місцевих та апеляційних судах завдяки вжитим заходам щодо їх доукомплектування функцію відеозапису можуть здійснювати 1 795 пристроїв. Крім того, у судів є 1 345 систем відеоконфернцзв’язку з функцією відеозапису.

Таким чином, загалом у розпорядженні судів знаходиться 3140 одиниць техніки, котра дозволяє здійснювати функцію відеозапису, що становить близько 90% від загальної кількості залів судових засідань. Лише протягом 2017–2018 рр. у межах наявних фінансових ресурсів придбано обладнання для фіксації судового процесу на загальну суму 40,4 млн грн.

Тобто на сьогодні в цілому гострої проблеми немає. Є точкові проблеми в окремих судах, які такими засобами забезпечені в недостатній кількості. Чому виникла така проблема в цих судах, чому територіальні управління ДСА несвоєчасно забезпечили їх необхідним обладнанням, зараз з’ясовуємо, після чого будуть прийняті відповідні управлінські рішення. Тим більше, що ДСА України задовольняла всі запити судів щодо виділення коштів на відповідні цілі.

У зв’язку з надходженням на початку року скарг окремих судів щодо недостатності засобів фіксації ДСА України повторно листом №15-212/19 від 04.01.2019 зобов’язала розпорядників бюджетних коштів невідкладно здійснити заходи з доукомплектування наявних у судах ТЗФСП для можливості здійснення ними функції відеозапису. Наразі ДСА здійснюється аналіз забезпеченості засобами фіксації у розрізі конкретних судів.

Водночас повідомляю, що на заходи інформатизації у межах виділених бюджетних асигнувань на 2019 р. передбачено бюджетні кошти в сумі близько 300 млн грн. Це дозволить у повній мірі забезпечити доукомплектування наявного в судах обладнання для виконання вимог КПК України в частині відеофіксації.

— Яким чином та де будуть забезпечуватися належні умови зберігання відеозаписів засідань? Чи буде створено систему централізованого зберігання інформації?

— До запровадження ЄСІТС дані зберігатимуться локально на оптичних носіях чи наявних у судах сховищах даних. Після запровадження системи зберігання відеозаписів засідань буде здійснюватися централізовано (у хмарі ЄСІТС) на серверах судової влади (ЦОД та РЦОД). Централізоване зберігання записів передбачене технічним завданням для підсистеми «Єдиний контакт-центр судової влади» як складової ЄСІТС.

Щодо електронного документообігу в судах

— У певних судах у тестовому режимі вже працював модуль «Електронний суд». Які пропозиції судів були враховані за результатами його роботи та які помилки усунуті?

— Відповідно до наказу ДСА України №367 від 23.03.2017 (зі змінами), пілотними судами, залученими до впровадження підсистеми «Електронний суд», були Київський апеляційний адміністративний суд, Апеляційний суд Одеської області, Київський районний суд Одеси, Одеський апеляційний господарський суд, Господарський суд Одеської області, Вінницький апеляційний адміністративний суд, Вінницький окружний адміністративний суд та Донецький апеляційний адміністративний суд. Згодом до цього переліку (наказ ДСА України №269 від 31.05.2018) були включені 10 районних судів Києва. Наразі підсистема «Електронний суд» запроваджена у всіх місцевих та апеляційних судах (наказ ДСА України №628 від 22.12.2018).

За результатами тестування підсистеми адміністратором були враховані та наразі враховуються пропозиції пілотних судів. Перелік наданих пропозицій колосальний, всі не перелічиш, але ключовими були, зокрема, вдосконалення та додавання нових шаблонів заяв до суду; пропозиції до інтерфейсу електронного кабінету в частині відображення даних щодо поданих заяв та отриманих від суду процесуальних документів, реалізація функціоналу представлення інтересів іншої особи шляхом надання електронних довіреностей тощо.

Станом на сьогодні ця підсистема «Електронний суд» функціонує в тестовому режимі, тому суди та користувачі постійно надають свої пропозиції щодо удосконалення її функціоналу.

— Які пропозиції надходили від спільноти адвокатів та яким чином вони були враховані?

— Аналогічне запитання, і відповідь на нього є продовженням відповіді на попереднє. Пропозиції надходили не тільки від судів, а й від громадян, у т. ч. адвокатів. Основною пропозицією було реалізувати можливість адвоката представляти інтереси свого клієнта через «Електронний суд», у зв’язку з чим адміністратор реалізував таку можливість. Тобто тепер користувач може вчиняти процесуальні дії як особисто, так і у якості представника. Такі функціональні можливості дають адвокатам змогу за допомогою «Електронного суду» представляти інтереси інших осіб.

На прохання адвокатів у «Електронному суді» реалізовано можливість діяти в інтересах іншої особи як за допомогою електронної довіреності, так і за копією довіреності (ордеру) в паперовій формі — електронна копія оригіналу відповідного паперового документа вноситься до підсистеми та прикріплюється до поданих заяв. Це дає адвокатам змогу представляти інтереси інших осіб за допомогою модуля «Електронний суд» незалежно від того, є такі особи користувачами «Електронного суду» (ЄСІТС) чи ні.

Також повідомляю, що від адвокатів та користувачів «Електронного суду» постійно надходять пропозиції щодо доповнення системи новими шаблонами. Всі обґрунтовані пропозиції враховуються, перелік наявних шаблонів постійно доповнюється та удосконалюється.

— Чи підключені вже суди до централізованого автоматизованого розподілу справ і до інших підсистем, що є складовими ЄСІТС? Коли планується здійснити таке підключення?

— Станом на сьогодні суди ще не підключені до модуля «Автоматизований розподіл». Це було спричинено різними факторами. У першу чергу, протягом другого півріччя минулого року довго узгоджувався з суддівською спільнотою «Єдиний класифікатор категорій справ та спеціалізації суддів», який передбачав затвердження необхідних для авторозподілу коефіцієнтів складності справ, форм участі суддів у розгляді справи та адміністративних посад суддів. Крім того, запровадження такого класифікатора в середині року, тобто посеред звітного періоду було б неправильним і недоцільним через проблеми зведення статистики. Можливість підключення судів до цього модуля була ускладнена також процесом ліквідації більшості апеляційних судів та утворення нових апеляційних судів в округах.

Поетапно підключити всі суди до модуля авторозподілу планується протягом І кварталу поточного року. У грудні минулого року «Єдиний класифікатор категорій справ та спеціалізації суддів» уже затверджений ДСА України.

— Чи запрацювали вже для судів коефіцієнти складності по всіх категоріях справ, а також коефіцієнти форм участі судді у розгляді справи і адміністративних посад суддів?

— Наразі ще не запрацювали, оскільки суди ще не підключені до модулів «Автоматизований розподіл» та «Управління персоналом, фінансовим та бухгалтерським обліком». Але запрацюють відразу після їх підключення до цих модулів.

Відповідно до наказу ДСА України №317 від 21.12.2018 «Про затвердження Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ», загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ набрав чинності з 1 січня 2019 р., а коефіцієнти складності справ за категоріями, коефіцієнти складності окремих процесуальних питань, форми участі судді та адміністративних посад для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, використання яких є обов’язковим для його роботи, набирають чинності з наступного дня після такого підключення.

— Подача документів у електронному вигляді (скажімо, позову) повністю позбавить необхідності дублювання цієї дії у паперовому вигляді?

— Подача документів до суду в електронному вигляді через ЄСІТС за допомогою «Електронного суду» позбавляє необхідності дублювання цієї дії в паперовому вигляді, але водночас, наприклад, ГПКУ передбачено (частини 7, 8 статті 6), що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Але водночас додатково інформую, що з дня початку функціонування ЄСІТС – 01.03.2019 до Закону України «Про судовий збір» будуть внесені зміни передбачені Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», зокрема статтю 4 цього Закону буде доповнено новою частиною такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».

Тобто, учасник судового процесу, створивши свій Електронний кабінет в ЄСІТС, не позбавлений права на подання документів до суду в паперовій формі, але водночас, якщо він подасть процесуальні документи в електронній формі, то в цьому випадку сплата судового збору для нього буде знижена.

— Чи передбачена служба підтримки електронного документообігу, яка оперативно може допомогти особі з відправкою або відстеженням проходження документів?

— Для допомоги користувачам модуля «Електронний суд» працюють єдиний контакт-центр судової влади України, а також онлайн-допомога, яка доступна користувачам на офіційному порталі «Судова влада України» та при вході до особистого кабінету «Електронного суду», до яких вони можуть звернутися для отримання допомоги спеціалістів. Додатково в якості допомоги під час реєстрації офіційної електронної адреси можна переглянути відеоінструкцію («Відеодопомога») з покроковим алгоритмом дій, розміщену за посиланням: https://id.court.gov.ua.

— Супроводжувати електронний документообіг у кожному суді будуть окремі штатні одиниці? Скільки їх буде? І які це спеціалісти за фахом?

— Надходження документів до суду через сервіс «Електронного суду» та відправка процесуальних документів від суду в електронний кабінет користувача здійснюються автоматизовано. Ніяких окремих штатних одиниць для цього не потрібно, оскільки реєстрація і авторозподіл поданих заяв будуть здійснюватися в автоматичному режимі. Одне, що має поки що зробити відповідальний працівник апарату суду — це попередньо переглянути надіслану позовну заяву (перевірити, чи всі файли належно відкриваються, чи якісно скановані додатки тощо) та у разі неналежного оформлення відхилити її із зазначенням причини. Все інше буде робити програма. В подальшому, коли підсистема належним чином протестується, процес реєстрації та подальшого авторозподілу планується взагалі зробити автоматичним.

— Яким чином посвідчується справжність електронного документа?

— Відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у т. ч. з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Законом України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що основними реквізитами електронного документа є наявність електронного підпису та позначка часу (дата створення електронного документа). Саме ці два критерії є визначальними та посвідчують справжність електронного документа.

Відправка процесуальних документів в електронному вигляді з накладанням електронного підпису передбачена також процесуальним законодавством.

— Яким чином особа, яка звертається до суду, має оформляти та посвідчувати додатки (документи та докази в іншій формі, наприклад, аудіозаписи, сканкопії тощо)?

— Особа, яка звертається до суду, заповнює встановлену адміністратором форму (шаблон) та за необхідності додає до заяви додатки, після чого системою автоматично формується електронний документ з додатками. Перед тим, як направити їх до суду, особа накладає на документ та на додатки (у т. ч. аудіо- та відеозаписи) свій ЕЦП/КЕП, таким чином посвідчуючи їх справжність.

У випадку сумніву щодо достовірності поданих електронних копій документів суд у передбачених випадках та встановленому порядку може витребувати у відповідних органів чи осіб відповідні оригінали.

— Які документи, що існують виключно у паперовому вигляді, необхідно буде переводити в електронний формат? Судді називають цифру, що у 2019 р. має бути відскановано близько 6 млн справ. Чи були якісь розрахунки щодо кількості сканерів на суд?

— Взагалі всі процесуальні документи, які будуть подаватися до суду в паперовому вигляді, згідно з вимогами процесуальних кодексів необхідно буде переводити в електронну форму. Однак сподіваємось, що з початком роботи «Електронного суду» з кожним роком, а то й місяцем паперових заяв надходитиме все менше. Також сподіваємося, що із запровадженням «Електронного суду» всі матеріали кримінального провадження, що надходитимуть до суду від правоохоронних органів, теж будуть подаватися в електронному вигляді.

Водночас є виключення щодо тих матеріалів, яким надано будь-який гриф секретності або «для службового користування» — такі документи скануванню не підлягають. Але після, наприклад, завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності з документів щодо їх проведення знімаються на підставі рішення прокурора, й тоді матеріали справ про надання дозволу або про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії разом з матеріалами кримінального провадження (за наявності) підлягають скануванню і внесенню до АСДС після закінчення процедури їх розсекречування.

Ухвали слідчих суддів у обов’язковому порядку вносяться до АСДС та надсилаються до Реєстру не пізніше наступного дня після їх ухвалення з обов’язковою приміткою про відтермінування загального доступу.

Станом на 01.01.2019 відскановано близько 3 770 тис. документів по понад 567 100 справах, звідки взялася цифра 6 млн, мені невідомо. Щодо кількості сканерів повідомляю, що ДСА України затвердила «Нормативи забезпечення засобами інформатизації» (наказ ДСА №298 від 12.06.2018), у листопаді 2018 р. зібрала потреби від судів щодо ПК, сканерів, а також видала наказ №569 від 14.11.2018 «Про придбання засобів інформатизації для місцевих та апеляційних судів» (зі змінами). Відповідно до норм цього наказу, для переважної частини судів придбано необхідну кількість сканерів, персональних комп’ютерів у зали судових засідань та інших засобів інформатизації, у т. ч. за рахунок додаткового виділення коштів, на загальну суму більше 50 млн грн. Суди, де з якихось причин не вдалося завершити процедури відповідних закупівель до кінця минулого року, буде забезпечено необхідною технікою найближчим часом.

У 2019 р. передбачалося завершення розпочатих процедур закупівлі сканерів у загальній кількості 912 одиниць та 460 одиниць багатофункціональних пристроїв з можливістю сканування. При розрахунку кількості сканерів враховувалися дані щодо кількості нерозглянутих справ у суді та середні показники надходження заяв до суду протягом року.

— У якому вигляді електронні документи мають бути представлені на судовому засіданні — будуть передаватися судді на його персональний комп’ютер чи роздруковуватися на папері?

— Для суддів у «Електронному суді» буде передбачений сервіс «Кабінет судді», за допомогою якого судді можуть переглядати документи по справі, формувати судові рішення, вчиняти інші необхідні дії, передбачені процесуальним законодавством. Паперові документи, надані учасниками справи під час судового засідання та долучені судом до матеріалів справи, вносяться відповідальною особою до модуля «Електронне діловодство» в загальному порядку невідкладно після закінчення судового засідання чи оголошення перерви у ньому.

— Чи вважатиметься легітимною повістка в суд, відправлена особі в електронному вигляді на Вайбер або у вигляді повідомлення SMS?

— Відповідно до ст. 14 ЦПКУ та аналогічних статей інших процесуальних кодексів, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом та положенням про ЄСІТС.

Водночас згідно зі ст. 128 ЦПКУ судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про її доставку на офіційну електронну адресу особи.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень в порядку, визначеному положенням про ЄСІТС.

Тобто судові виклики і повідомлення (судові повістки про виклик та судові повістки-повідомлення) надсилаються та/або надсилатимуться учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, а використання Вайбера чи SMS-повідомлень — це лише додатковий сервіс, за допомогою якого учаснику процесу повідомляється, що до його електронного кабінету було надіслано відповідну інформацію.

— Як особі підтвердити сплату судового збору, якщо він був сплачений через систему «Електронний суд»?

— У разі сплати судового збору за допомогою модуля «Електронний суд» система автоматично формує квитанцію та після оплати прикріплює її в додатки. Користувачеві не потрібно самостійно підтверджувати оплату — це відбувається автоматично. Потім суд автоматично підтверджує надходження судового збору на рахунки Казначейства в порядку реалізованого обміну з Казначейством.

— Яким чином буде забезпечуватися багаторівневий доступ: створення кабінетів і надання відповідних дозволів адвокату та припинення такого доступу? Як розмежовується електронний кабінет адвоката та фізичної/юридичної особи, від імені якої він діє?

— Користувач «Електронного суду» може для вчинення дій у своїх інтересах (інтересах довірителя) уповноважити іншого користувача (довірену особу), надавши засобами «Електронного суду» такій довіреній особі довіреність в електронній формі (електронну довіреність). Створення та надання електронної довіреності здійснюється засобами «Електронного суду» шляхом заповнення інтегрованої форми, в якій визначаються права довіреної особи (з правом або без права передоручення). Серед іншого, модуль передбачає можливість видачі електронних довіреностей від імені юридичної особи працівникам цієї юридичної особи чи іншим представникам.

Електронна довіреність підписується електронним підписом довірителя та надає довіреній особі можливість виконувати відповідно до законодавства визначений довірителем перелік дій, у т. ч. засобами «Електронного суду». Користувач, якому довірителем видана електронна довіреність з правом передоручення, може надати іншому користувачу електронну довіреність на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Електронна довіреність разом з усіма електронними довіреностями, виданими в порядку передоручення (за наявності такого факту) автоматично додаються до процесуальних документів, відправлених довіреною особою засобами «Електронного суду».

Електронна довіреність втрачає чинність з моменту її скасування засобами «Електронного суду» довірителем. При втраті чинності електронної довіреності з правом передоручення автоматично втрачають чинність усі електронні довіреності, видані в порядку передоручення.

— Яким чином збиратиметься інформація про недоліки системи, щоб їх можна було усунути в майбутньому?

— Я, здається, вже відповідав на це запитання. Для допомоги усім користувачам підсистеми «Електронний суд» працюють єдиний контакт-центр судової влади України, а також онлайн-допомога, яка доступна користувачам при вході до особистого кабінету «Електронного суду», а також на веб-порталі, куди вони можуть надіслати в електронному вигляді усі побажання та рекомендації. Надалі такі пропозиції розглядаються та враховуються технічними працівниками адміністратора ЄСІТС для прийняття рішення щодо вжиття заходів з метою виправлення помилок та їх недопущення в майбутньому.

— Які заходи будуть вживатися у разі можливих збоїв у роботі системи?

— У випадку виявлення збоїв у роботі ЄСІТС адміністратором ЄСІТС максимально вживатимуться всі необхідні заходи, спрямовані на їх усунення, запобігання та недопущення повторного виникнення.

— Хто розробляв програмне забезпечення для ЄСІТС? Чи вирішене питання комплексної системи захисту інформації?

— Відповідно до наказу ДСА України №99 від 02.03.2018, адміністратором ЄСІТС визначено державне підприємство «Інформаційні судові системи». Згідно з цим наказом, адміністратор ЄСІТС є розробником програмного забезпечення ЄСІТС, але водночас має право у разі необхідності здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів у встановленому порядку, тому до розробки деяких модулів та підсистем ЄСІТС залучаються й інші організації з передачею всіх майнових прав інтелектуальної власності на доопрацьоване програмне забезпечення.

На виконання вимог чинного законодавства з питань забезпечення технічного захисту інформації та організації кібербезпеки у ЄСІТС впроваджується комплексна система захисту інформації відповідно до розробленого і погодженого з Держспецзв’язку технічного завдання на створення КСЗІ в ЄСІТС.

— Чи дозволяє вже серверне обладнання, що входить у дата-центр, виконувати завдання, які стоять перед ЄСІТС?

— В принципі, так, дозволяє. Наразі фактично повністю укомплектовано серверне обладнання для основного дата-центу, а найближчим часом очікується придбання серверного обладнання для комплектації закупленої в минулому році інфраструктури резервного.

— Коли планується затвердити положення про ЄСІТС та запустити її повноцінну роботу?

— З приводу дати затвердження не знаю. Це питання до ВРП, оскільки вона буде його затверджувати за попередньою консультацією з Радою суддів України. Але з боку ДСА України повідомляю, що проект наразі вже розроблений та перебуває на фінальній стадії узгодження. До кінця січня він буде направлений до ВРП та Ради суддів України.

— Яким чином буде здійснено інтеграцію з іншими державними реєстрами, які можуть бути використані в судовій системі?

— Інтеграція ЄСІТС з іншими державними реєстрами буде здійснювати за допомогою модуля ЄСІТС «Автоматизована взаємодія з іншими автоматизованими системами», який забезпечуватиме можливість автоматизованої взаємодії ЄСІТС з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами. Ця інформаційна взаємодія здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному спільним актом ДСА України та відповідного державного органу (установи).

Так, для забезпечення такого обміну ДСА України та МЮУ підписали спільний «Меморандум про співпрацю та обмін інформацією», що надасть можливість доступу до всіх реєстрів Мін'юсту, а їх більше 20. У першу чергу буде забезпечено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Доступ до всіх інших реєстрів Мін'юсту буде здійснюватися у порядку, визначеному «Дорожньою картою», що є невід'ємною частиною Меморандуму.

Усі попередні порядки інформаційної взаємодії з різними установами (ГПУ, НАЗК, АРМА, ЦВК, МЮУ, ФСУ, ДКСУ тощо) також увійдуть до складу цього модуля.