Закон і Бізнес N 10 (1360). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 10 (1360). 14–23 березня 2018 року.

Черговий суддівський форум не спромігся за 3 дні сформувати Вищу раду правосуддя в повному складі. Натомість володарі мантій подискутували про доброчесність і незалежність та заслухали пропозиції ВРП щодо внесення змін до кримінального закону. Чому ВРП пропонує суддям налагодити комунікацію з ГПУ та почекати належної охорони ще років зо п’ять, дізнайтеся зі статті «А загалом, шановні делегати, усе гаразд…».

Намагаючись відновити довіру до володарів мантій, законодавець розпочав масштабну судову реформу, в ході якої змінились як форма, так і зміст вітчизняного судочинства. Її основними аспектами стали створення Верховного Суду, а також запровадження нових процесуальних кодексів. Про те, які новації виявилися вдалими, що залишилося незмінним, а що стоїть на заваді захисту прав та інтересів українських громадян, розповів партнер юридичної фірми EQUITY Олег Маліневський.

Судді вищих господарського та адміністративного судів не бажають покидати Київ. Лише кілька законників не виявили непоборної твердості, і члени комісії зловили їх на півслові. Можливо, і решта кандидатів тільки тимчасово стримує натиск і сподівається на фарт. Водночас і «кваліфікаційники» розуміють: за кожною «кар’єрною довідкою» — людська доля. Докладніше про переведення суддів вищих судів читайте в публікації ««Тріски» реформи».

Скарги, негативні коментарі та пікети — стратегія тих, хто програє справу. До цього нерідко долучаються чиновники та депутати. Проте у Великій Британії навіть адвокат не дозволить собі гучних промов. Яке воно — вітчизняне незалежне суддівство — і як захищатись українським законникам? Відповіді на це та інші питання – в матеріалі «Мантія не захищає».

Реформуючи судову владу, законодавець дав володарям мантій змогу обрати більшість своїх представників до конституційного органу. Проте для українських суддів це завдання виявилося надто складним. Чому? Про це дізнайтеся зі статті «Третя спроба для Феміди».

Під час форуму «Незалежність суддів як передумова функціонування самостійної судової влади та гарантія верховенства права. Сучасні виклики», що проходив недавно в Києві, представники профільних організацій акцентували увагу на зростанні тиску на суддів. Погроми, посягання на життя, поширення неправдивої інформації, проблеми в організації роботи Служби судової охорони та суддів-спікерів… Що робити з усім цим, як забезпечити реальну незалежність судової влади? «ЗіБ» поцікавився думкою із цього приводу судді Київського апеляційного адміністративного суду, кандидата в члени Вищої ради правосуддя Оксани Епель.

Вища рада правосуддя виявила помилки в клопотанні заступника Генерального прокурора щодо відсторонення законника від здійснення правосуддя. Попри це, члени Ради вирішили, що служитель Феміди має дочекатися вироку, перш ніж знову стати до роботи. Деталі – в публікації «Соломонове рішення».

Завдяки яким принципам та з допомогою яких змін європейським країнам вдалося реформувати судову систему й повернути довіру до суддів? Делегація новоствореної

Служби інспекторів Вищої ради правосуддя відвідала судові інституції Румунії для ознайомлення з досвідом становлення системи правосуддя. Про це докладніше читайте в матеріалі «Фундамент незалежності».

Одним з найпрогресивніших інститутів, який з’явився внаслідок судової реформи, закономірно вважається інститут наслідків за зловживання процесуальними правами. Проте через відхилення законодавця від принципу правової визначеності тлумачення судом цих норм не можна назвати передбачуваним, що й доводить перша практика їх застосування. Які дії сторін процесу вже розцінюються як зловживання та як на це реагують законники? Відповідь на це питання дізнайтеся зі статті «І на право є управа».

Як і кожне нове явище, електронне судочинство має прихильників і завзятих противників. Перші вважають, що нововведення допоможуть прискорити розгляд справ, другі, навпаки, акцентують увагу на виникненні проблем. Міркування експертів щодо того, хто має рацію, – у матеріалі «Процес у режимі он-лайн».

16 березня набувають чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині встановлення граничних строків досудового розслідування. Слідчі та прокурори заздалегідь скаржаться, що деякі злочини за передбачений час буде неможливо розкрити. Чи доцільні такі обмеження і на що потрібно звернути увагу адвокатам? Про це докладніше читайте в статті «Перевірка на розумність».

На початку лютого в парламенті зареєстрували законопроект, яким пропонуються чергові нововведення щодо авторського й суміжного права. Документ містить як цілком закономірні та актуальні положення, так і низку контроверсійних ініціатив, що можуть спричинити неочікувані наслідки для деяких гравців на ринку. Які саме? Дізнайтеся з публікації «Стандарти копірайту».

Торік заголовки статей у засобах масової інформації рясніли твердженнями про зменшення тиску на вітчизняний бізнес завдяки діям Уряду. Проте для зернотрейдерів, як і для багатьох інших підприємств агросектору, 2017 рік пройшов під знаком боротьби зі свавіллям державних органів. Докладніше про це читайте в матеріалі «Уявна фіктивність».

Жалісливі історії, прикриті пеленою таємничості та приправлені сексом, — коник багатьох телевізійників. Однак чи замислюються журналісти про шкоду, яку можуть заподіяти такі ток-шоу? Після вердикту зі Страсбурга вони будуть змушені принаймні дотримуватися прав героїв таких передач на конфіденційність інформації про їх здоров’я та релігійні переконання. Подробиці, як ЄСПЛ захистив конфіденційність психічно нездорового юриста, – у статті «По секрету всьому світу».

Джерело: Закон і Бізнес