Вища рада правосуддя припинила роботу 84 судів на окупованих територіях

 Вища рада правосуддя припинила роботу 84 місцевих та апеляційних судів в окупованому Криму та на Донбасі. Відповідне рішення ВРП ухвалила 25 січня.

 Як зазначається у рішенні, 9 січня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Голови Верховного Суду про припинення роботи судів в Автономній Республіці Крим, Донецькій та Луганській областях. Зі змісту подання вбачається, що воно вноситься у зв’язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на територіях, де розташовані суди, та з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу. 

 У рішенні йдеться про припинення роботи 36 судів в окупованому Криму, 31 суду на території Донецької області, яка не підконтрольна українській владі, та 17 судів у не підконтрольних Україні районах Луганської області.

 Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада правосуддя наділена повноваженням припиняти роботу судів у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду за поданням Голови Верховного Суду.

 Призначено кваліфікаційне оцінювання для понад 1700 суддів

 Вища кваліфікаційна комісія суддів України призначила кваліфоцінювання для чергової групи суддів.

 1 лютого Вища кваліфікаційна комісія суддів України призначила проведення оцінювання на відповідність займаній посаді 1789 суддів місцевих та апеляційних судів.

 Тим часом у лютому-березні 2018 року відбудуться іспити у межах процедури кваліфікаційного оцінювання 990 суддів на відповідність займаній посаді.

 Пройти кваліфікаційне оцінювання мають усі судді – так передбачає Закон «Про відновлення довіри до судової влади», прийнятий у 2015 році.

 Вища кваліфікаційна комісія встановила пріоритет, що у перших рядах кваліфікаційне оцінювання мають пройти судді, у яких закінчився п’ятирічній термін повноваження  іякі претендують на посади безстроково, а також судді, вік яких становить 60 років і старше. Кваліфікаційне оцінювання передбачає складання іспиту – тестування на знання законодавства та практичне завдання – та співбесіду.

 Варто зазначити, що наразі проходження кваліфікаційного оцінювання впливає і на розмір суддівської винагороди, адже законодавці встановили, що судді, які не пройшли оцінювання, отримують значно менші зарплати, порівняно з суддями, які таке оцінювання пройшли. Однак більшість суддів в Україні все ще чекають, коли ВККСУ внесе їх до списку для кваліфоцінювання.

 ДСАУ оприлюднила порядок публікації оголошень про виклик у суд

 Державна судова адміністрація України надала роз’яснення щодо публікації на офіційному веб-порталі судової влади України оголошень про виклик до суду учасників процесу.

 Лист із роз’ясненням адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів, а також начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

 У ньому зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

 Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

 Зазначимо, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» ДСА України рекомендовано до 31 грудня 2018 року забезпечити створення та належне функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

 До цього часу інформація про виклик у справі буде розміщуватися безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України. 

 Набула чинності медична реформа

 30 січня набув чинності Закон України № 2168-VIII "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", який вводитиметься в дію поетапно.

 Зокрема, з 1 січня 2018 року - для первинної медичної допомоги, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів.

 Первинну медичну допомогу надаватимуть лікарі загальної практики - сімейні лікарі, яких пацієнти зможуть обрати за власним бажанням, незалежно від місця реєстрації.

 На цьому етапі буде введено в дію державний гарантований пакет медичної допомоги, який, до слова, ще не затверджений Кабміном. В цьому пакеті визначать перелік безкоштовних для пацієнтів послуг, досліджень та ліків, які покриватимуться за рахунок держбюджету.

 Відповідно до Закону в межах програми медичних гарантій держава гарантуватиме громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням: екстреної медичної допомоги; первинної медичної допомоги; вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги; третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; паліативної медичної допомоги; медичної реабілітації; медичної допомоги дітям до 16 років; медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

 Як повідомляють у МОЗ, підготовчий етап впровадження медичної реформи триває ще з минулого року. Тепер є законні підстави прийняти низку рішень, щоб вчасно реалізувати заявлений раніше план реформування первинної ланки охорони здоров’я.

 Уже триває підготовка до створення Національної служби здоров’я України - національного страховика, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення. Тепер зможемо оголосити конкурс на посаду голови НСЗУ та двох його заступників. Плануємо, що до липня НСЗУ буде утворена та розпочне роботу.

 Також розпочався процес автономізації медзакладів – перетворення медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства. У такому статусі вони зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету. Звертаємо увагу керівників медзакладів на важливість ознайомлення з законодавством та нашими рекомендаціями щодо процесу автономізації.

 Для входження в реформу заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему (МІС) та підключитися до електронної системи охорони здоров’я, яка наразі працює в тестовому режимі. привести матеріально-технічне забезпечення закладу у відповідність до Табелю технічного оснащення.

 Українці почнуть вибирати лікаря первинної допомоги (сімейного лікаря, терапевта, педіатра) і підписувати з ними Декларації з квітня 2018 року. До цього часу підписання Декларацій про вибір лікаря відбувається у пілотному режимі.

 Щодо наступних етапів впровадження медичної реформи, то протягом 2018 - 2019 років реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій поступово запроваджуватиметься для інших видів медичної допомоги, зокрема шляхом реалізації пілотних проектів для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів. А вже з 1 січня 2020 року медична реформа запрацює повноцінна на всіх ланках.

 Варто зазначити, що програму медичних гарантій має розробити МОЗ, а затвердити - Верховна Рада у складі бюджету на наступний рік.

 Коментар до Бангалорських принципів поведінки судді

 На офіційному сайті Ради суддів України розміщено коментар до Бангалорських принципів поведінки суддів.

 Спочатку принципи застосовувалися лише в порядку експерименту, але в останні кілька років вони отримували все більше визнання з боку різних секторів глобальної судової системи і міжнародних установ, зацікавлених в чесності судового процесу. В результаті Бангалорські принципи поведінки суддів все більше розглядаються як документ, який може бути беззастережно прийнятий всіма судовими органами і правовими системами. Іншими словами, ці принципи відображають найвищі традиції функціонування судової системи, яких дотримуються всі культури та правові системи.

Бангалорські принципи прийняті лише деякими державами, але в інших державах вони стали зразком для розробки їх власних принципів поведінки суддів. Міжнародні організації також високо оцінюють і визнають ці принципи.

 У 2006 році Економічна і соціальна рада Організації Об'єднаних Націй у своїй резолюції запропонувала державам - членам Організації Об'єднаних Націй, відповідно до їх внутрішніх правових систем, рекомендувати своїм судовим органам враховувати Бангалорські принципи поведінки суддів в процесі огляду або розробки норм професійного кодексу та етики поведінки суддів і працівників судових органів.

 По кожному з Бангалорських принципів був підготовлений проект докладного коментаря, і разом з Принципами ці коментарі були детально обговорені на нараді Міжурядової групи експертів відкритого складу щодо зміцнення основних принципів поведінки суддів, яке відбулося у Відні 1-2 березня 2007 року. У нараді взяли участь представники 35 країн. Проект коментаря і запропоновані зміни були також детально розглянуті на п'ятій нараді Групи по зміцненнючесності судових органів.

 Варто зазначити, що найвищі стандарти моральності і чесності суддів проголошуються як обов'язкові норми абсолютно у всіх традиційних правових системах, а також у всіх великих світових релігіях. На підтвердження цього Коментар містить додаток, в якому наводиться короткий огляд того, як релігійні вчення підходять до питання про чесності суддів.

 За конкурсом призначено нового керівника системи безоплатної правової допомоги

Директором Координаційного центру з надання правової допомоги призначено Олексія Бонюка, який до цього виконував обов’язки керівника.

 Бонюк офіційно очолив Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги з 1 лютого – відповідний наказ Міністерство юстиції видало 31 січня. 

 Нагадаємо, влітку 2017 року Комісія щодо обрання керівника системи безоплатної правової допомоги обрала на цю посаду Павла Мороза, однак результати конкурсу були скасовані, оскільки працівники Координаційного центру заявили, що він відбувся непрозоро і не визнали його результатів. 

 Тому конкурс був проведений повторно, а у трійку фіналістів вийшли, окрім Бонюка, Микола Касьян і Іванна Смачило.

Джерело: Українське право