Прийнято Закон про реінтеграцію Донбасу

Верховна Рада України прийняла Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

Законом встановлено, що «тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний ефективний контроль».

Згідно із Законом, «тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав».

Актом встановлено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно.

Окрім того, законодавчий акт передбачає, що відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану державі Україна, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам, покладається на Російську Федерацію.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Законом встановлено, що особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність за діяння, що порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права.

Набув чинності Закон про встановлення газових лічильників до 2021 року

20 січня набув чинностіЗакон «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу.

Закон удосконалює принципи комерційного обліку природного газу, врегульовує окремі питання встановлення його засобів, зокрема, в багатоквартирних будинках.

Зокрема, Законом продовжено термін встановлення індивідуальних лічильників газу з 1 січня 2018 року до 1 січня 2021 року.

Законом також встановлено, що суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення саме індивідуальних лічильників газу, а не загальнобудинкових.

Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку та передбачити, що встановлення індивідуальних лічильників природного газу може здійснюватися на умовах співфінансування побутових споживачів та суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території за рахунок тарифу на розподіл природного газу.

В Україні розширено доступ до безоплатної правової допомоги

В Україні розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Це передбачено Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що набрав чинності 7 січня і яким внесено зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу».

Відповідно до Закону, особою, яка постраждала від домашнього насильства, є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Водночас регіональні Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією.

Вони полягають у забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб; взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД. Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Нові вимоги щодо оцінки роботи слідчих Нацполіції

Роботу слідчих оцінюватимуть за кількістю справ, направлених до суду.

За словами заступника Голови Нацполіції – начальника Головного слідчого управління Віталія Невгада, у 2018 році слідчі працюватимуть за новими вимогами.

«Уже змінені вимоги до роботи слідчих на місцях. Ми відходимо від старих бюрократичних методів, коли реальне розслідування замінюється паперовим документообігом. Натомість ретельна робота з інформацією, як це зараз організовано в Головному слідчому управлінні, дає свої позитивні результати», – зазначив керівник ГСУ, додавши, що завдяки такій організації правоохоронці затримують членів серйозних злочинних груп.

Водночас Невгад повідомив, що впродовж 2017 року слідчими розслідувалося більше 2,5 мільйона кримінальних проваджень. З цієї кількості розслідування закінчено у 875 тисячах кримінальних проваджень.

Уряд встановив порядок призначення соціальної допомоги пенсіонерам

Уряд встановив порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Згідно зі змінами до пенсійного законодавства такі виплати будуть здійснюватися в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Мова йде про осіб, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, за наявності в них не менш як 15 років страхового стажу.

Тимчасова допомога перераховуватиметься особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачуватиметься до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

На кожну особу, якій призначено тимчасову допомогу, органом соціального захисту населення формується особова справа, у якій зберігаються документи, необхідні для призначення тимчасової допомоги, а також розрахунок її розміру.

Тимчасова допомога не призначатиметься у разі, коли, зокрема:

середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” або “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;

особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;

особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;

за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);

у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб.

Джерело: Українське право