НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ: СТАРТ СПІВБЕСІД ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ, РІШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН ТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ НОВИМИ ЗАКОНАМИ

  Міжнародний суд ООН оголосив рішення стосовно запобіжних заходів проти Росії

 Міжнародний суд ООН 19 квітня оголосив своє рішення щодо запровадження тимчасових заходів проти Російської Федерації.

 У рамках розгляду судом у Гаазі порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму Україна просила суд встановити, що Росія повинна, серед іншого, здійснювати належний контроль за своїми кордонами, щоб запобігти подальшому фінансуванню тероризму, в тому числі - поставкам зброї з території РФ на територію України; зупиняти і запобігати здійсненню всіх грошових переказів з території Росії, а також постачання зброї, транспортних засобів, обладнання, здійснення навчання груп, що беруть участь у терактах проти мирного населення в Україні.

 Голова Міжнародного суду Ронні Абрагам наголосив, що Україна мала довести, що запитані тимчасові заходи мають зупинити заподіяння шкоди, а також умисність дії держави-сторони конвенції. На думку суду, ця вимога не була виконана.

 Тому Міжнародний суд ООН відмовив у затвердженні тимчасових заходів проти Росії за конвенцією про заборону фінансування тероризму.

 Водночас Міжнародний суд ООН задовольнив вимоги України щодо запровадження тимчасових заходів у справі про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

 Зокрема, суд зобов'язав Росію утриматися від дій, які не дозволяють кримським татарам мати свої репрезентативні органи, включаючи Меджліс. Також ухвалено рішення про те, що Росія повинна надати доступ до освіти українською мовою в Криму.

Суд також поклав на обидві сторони зобов’язання утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити ситуацію у справі чи зробити її більш складною для вирішення.

 Зазначимо, що Міжнародний суд ООН оголошує перше рішення у процесі, розпочатому за скаргою України проти Російської Федерації.

 ВККСУ розпочала співбесіди з 382 кандидатами у Верховний Суд

 21 квітня Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала проведення співбесід з кандидатами до Верховного Суду.

 Серед кандидатів, які проходитимуть співбесіди, є чимало тих, які отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності. Серед них – судді як вищих, так і місцевих судів.

 21 квітня співбесіду за результатами дослідження досьє провели з 32 кандидатами.

 Участь у співбесіді брали члени Комісії та представник Громадської ради доброчесності, який теж міг ставити запитання до кандидатів. Предметом співбесіди було обговорення досьє та висновку ради доброчесності.

 Кандидати, які отримали негативні висновки стосовно доброчесності, мали змогу пояснити інформацію, викладену у висновку стосовно їхньої кандидатури. Після бесіди з кандидатами члени Колегії у нарадчій кімнаті приймали рішення: або відмовити у продовженні у часті у конкурсі, або відкладали прийняття рішення стосовно того чи іншого кандидата.

 Співбесіди з кандидатами транслювали в інтернеті.

 Наступна група кандидатів із 33 кандидатів пройде співбесіди 24 квітня. Також ВККСУ вже визначилася зі списками кандидатів, які проходитимуть співбесіду 26 і 28 квітня.

 Нагадаємо, що загалом до співбесід допущено 382 кандидати. За їх результатами ВККСУ сформує рейтинг кандидатів у судді і передасть його до Вищої ради правосуддя.

 В Україні створять електронний реєстр військовозобов'язаних

 20 квітня набув чинності Закон № 1951-VIII, який передбачає створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних.

 Реєстр вестиметься в електронній формі з єдиною централізованою базою даних і міститиме персональні та службові дані всіх військовозобов’язаних (призовників).

 Відомості про військовозобов’язаних, як персональні, так і службові, незалежно від місця їх проживання або перебування підлягатимуть обов'язковому внесенню до Реєстру.

 Наповнювати реєстр будуть працівники військових комісаріатів, а аналіз відомостей здійснюватиме Генеральний штаб Збройних сил України.

 Державний реєстр використовуватимуть для ведення військового обліку громадян, планування та виконання заходів з мобілізації, призову на строкову військову службу, прийняття на військову службу за контрактом.

 Однак конкретних строків створення та запуску реєстру у Законі не визначено.

 Набув чинності Закон, яким змінено порядок справляння податків на період АТО

 З 15 квітня діють зміни до Податкового кодексу, внесені Законом України № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

 Закон передбачає, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється нарахування штрафних санкцій (штрафів) за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань та зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 - 101 Податкового кодексу.

 Однак ці положення не застосовуються з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця та з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

 Не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості та суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО.

 Встановлено, що Закон застосовується до податкових періодів починаючи з 1 січня 2017 року.

 Уряд доручив провести інвентаризацію заборгованості виплат за судовими рішеннями

 Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко доручив відповідним органам виконавчої влади здійснити перевірку актуальності всіх даних для перерахування коштів за рішеннями судів, забезпечити виключення випадків подвійних виплат за однією судовою справою, провести ретельну інвентаризацію заборгованості та актуальності судових рішень.

 Для реалізації норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 1 січня 2013 року, щороку у Державному бюджеті затверджується окрема бюджетна програма «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».

 Заборгованість, що обліковується за цією програмою, здебільшого стосується виконання судових рішень щодо соціальних виплат на користь, зокрема, ветеранів війни, учасників бойових дій, дітей війни, осіб, які брали участь у ліквідації наслідків та/або постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідів, пенсіонерів.

 У 2017 році у Державному бюджеті за цією програмою передбачено 500 млн грн, а з самого початку фінансування цієї програми в цілому на цю мету було виділено понад 1 млрд грн. Станом на 20 квітня 2017 р. на обліку в Казначействі знаходиться понад 191 тис. виконавчих документів та судових рішень на суму 3,5 млрд грн.

 Тому, на думку Віце-прем’єр-міністра, сьогодні потрібно скоординувати діяльність всіх органів влади, щоб, з одного боку, не допустити порушення прав людей і вчасно виконувати рішення судів, а з іншого боку – упередити нецільове використання державних коштів.