Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N46 (1500). 14 — 20 листопада 2020 року.
Судова система «хвора», і її потрібно терміново лікувати — рятувати від тотальної кризи недовіри. Для цього згодяться будь-які ліки — аж до внесення змін до Конституції. Такі перспективи для вітчизняної Феміди озвучив Президент у статті «Урятувати від недовіри».
Парламентарі вирішили, що проект закону, який не змушує суддів повідомляти про майно, пов’язаний з корупційними ризиками. Однак ідея про те, що перевірку суддівського багатства має здійснювати судова, а не виконавча гілка влади, у принципі сподобалась. Докладніше про це читайте у матеріалі «Корупційна колізія».
«Якщо є «сумніви» щодо розуміння рішення КС, вони можуть бути розвіяні самим Судом через роз’яснення порядку його виконання». Цей коментар «ЗіБ» отримав на умовах конфіденційності. Адже за нинішніх обставин градус баталій довкола рішення КС від 27.10.2020 №13-р/2020 частіше нагадує мініатюру Михайла Жванецького про стиль спору, коли дискусія відбувається без фактів, на темпераменті й «переходить від голослівних тверджень на особистість партнера»... З огляду на всю історію відносин Конституційного Суду зі ЗМІ, напевне, маємо унікальну ситуацію, коли суддям фактично заборонено без спеціального дозволу спілкуватися із журналістами. А деякі інтерв’ю навіть вартували їм посади, як сталося із попереднім Головою КС Станіславом Шевчуком.
Утім, у ЗМІ також є право на свободу вибору співрозмовників — чия думка, на їхній погляд, є авторитетною, а особистість не заплямована скандалами. Тому сподіваємося, що навіть у знеособленому вигляді ця розмова буде цікава з погляду виходу із конституційної кризи — шляхом утвердження Конституції як основи взаємин державних інституцій. Докладніше — у статті «Криза, яка в голові».
При викладенні змісту виступу Олексія Кота на форумі корпоративного права («Танго, яке танцюють удвох», №44 «ЗіБ») сталася прикра помилка, яка призвела до перекручення основних тез і позицій. Тож наша газета звернулася до члена робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства України, д.ю.н., члена-кореспондента НАПрН України, керуючого партнера ЮФ «Антіка» ОЛЕКСІЯ КОТА із запитаннями щодо реального стану справ із рекодифікацією.
Народні депутати, яких держава забезпечує безкоштовними масками, планують зменшити штрафи для громадян за порушення правил карантину. Крім того, вони не проти, аби у СІЗО побільшало людей, причетних до наркотрафіку, але не до корупції. Які законопроекти пропонують нардепи, дізнаєтесь у матеріалі «Хліба і масок!».
27 жовтня Конституційний Суд оприлюднив рішення №13-р/2020, в якому визнав неконституційною ст.366-1 Кримінального кодексу, а також низку інших антикорупційних норм, які становлять так звану антикорупційну платформу. Наскільки обґрунтованим є такий висновок і який вихід із ситуації, у статті «Під тиском декларування» розповіла засновник, адвокат ЮК «Інколанс» ОЛЬГА
ДРАЧЕВСЬКА.
Адаптують до європейських стандартів і констатують замах на суверенітет України — народні депутати намагаються вибудувати правову політику держави. Судова реформа не сходить із порядку денного… Яку долю нардепи готують судам, дізнаєтесь у матеріалі «Інтервенція на замовлення».
Суддя не захотів, щоб слідчі органи далі шукали істину, і закрив досудове розслідування, яке вели стосовно службових осіб. Однак у безпідставності слідчих дій підозрюваний переконав тільки першу інстанцію. Друга йому не повірила. Докладніше читайте у статті «Милосердя Феміди».
Уже менш ніж за місяць на XVIII з’їзді суддів будуть обрані 4 нові члени Вищої ради правосуддя. А нині вже визначився перелік претендентів на місця в органі суддівського врядування. Тож у суддів є можливість заздалегідь ознайомитися із професійними здобутками кандидатів та дати відповідні настанови своїм делегатам на форум. Хто має шанс посісти 4 вільні крісла у ВРП, читайте у статті «Заміна за позиціями».
Чи може довірча власність стати надійним механізмом у цивільно-правових відносинах? Звідки прийшли трасти та чи стали вони українцям у пригоді? Це намагалися з’ясувати науковці та судді в ході правових читань. Відповідь на ці питання шукайте у матеріалі «Кодекс неперекладуваностей».
Правовий режим суброгації як учасники справ, так і господарські суди досить часто підміняють правовим режимом регресу. Із цими та іншими аспектами відшкодування розбирались учасники практикуму, що відбувся за участю суддів Верховного Суду. Чим суброгація
вигідніша за регрес і чи можна застрахувати один об’єкт у різних компаніях, читайте у статті «Гроші на вимогу».
Чи можна вважати поняття «злочин, пов’язаний із домашнім насильством» відсилочною нормою виключно до змісту ст.126-1 Кримінального кодексу, чи це поняття є оціночним? Це питання не суто теоретичне. Адже від відповіді залежить можливість закриття провадження у разі відмови потерпілого від обвинувачення. За яких умов відмова потерпілого від обвинувачення не обмежує в закритті провадження щодо домашнього насильства, розповів у статті «Спеціально, але не систематично» адвокат ОЛЕКСІЙ ЗЕЛЕНЦОВ.
Проти скасування Сімейного кодексу виступила більшість адвокатів із сімейного права. Головна теза — необхідність самостійності СК заради інтересів традиційної сім’ї. Утім, їхні опоненти закидають прихильникам СК нафталінову ксенофобію. Чи вдасться врятувати інститут шлюбу від цивільної анархії, читайте у матеріалі «Посягання на святе».
_03_03.png)
